Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Адже наразі існує проблема із залученням перекладачів до участі в судових процесах з огляду на невеликий розмір оплати за надані з перекладу послуги.
Розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачам не відповідають фактичній вартості цих послуг і понесеними перекладачами витрат, а враховуючи також наявність дефіциту фінансування судів, унеможливлює їх залучення, що відповідно є невиконанням гарантії дотримання прав і законних інтересів учасників кримінального провадження щодо мовного питання.
У зв’язку з цим, з метою застосування єдиного підходу до визначення розміру компенсації та збільшення рівня оплати послуг усного та письмового перекладу в судовому процесі, ДСА України ініційовано внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів", котрою встановлено розмір винагороди перекладача, як і іншого спеціаліста, якщо виконана робота не є їх службовим обов'язком. Відповідно до названої постанови Кабінету Міністрів України розмір винагороди перекладача обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи.
Так, пропонується встановити, що розмір оплати за годину роботи перекладача з надання послуг усного перекладу становить 15 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час надання таких послуг, а розмір оплати надання перекладачем послуг з письмового перекладу становить 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час надання таких послуг, за друкований текст у кількості 1860 знаків разом із пробілами.
Як відомо, статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судочинство в судах України провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно із законодавством особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому законом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача у встановленому порядку.
Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.