flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Нова освітня місія // РЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ СУДДІВ МИКОЛА ОНІЩУК //Закон і Бізнес №52 (1246) від 26.12—08.01.2016

16 січня 2017, 11:33

ова освітня місія // РЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ СУДДІВ МИКОЛА ОНІЩУК //Закон і Бізнес №52 (1246) від 26.12—08.01.2016

Закон і Бізнес


Нова освітня місія

Сучасний суддя повинен не тільки знати закон, а й розуміти суспільні потреби та мати більше чеснот, ніж раніше

 

Міжнародні експерти завжди готові допомагати НШС у запровадженні нових освітніх стандартів.

№52 (1246) 26.12—08.01.2016
МИКОЛА ОНІЩУК, РЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ СУДДІВ, ДОКТОР ЮРИДИЧНИХ НАУК, ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮРИСТ УКРАЇНИ

Суддівська освіта є важливим інструментом покращення якості та ефективності національного судочинства, зміцнення довіри громадськості до правосуддя та гарантування належного рівня захисту прав людини. З огляду на це суддівська освіта в Україні є одним із пріоритетних напрямів судово-правової реформи. А інституційним засобом реалізації державних реформаційних цілей — створена у 2010 р. Національна школа суддів, яка днями відзначає 5-річний ювілей.

 

Змінюються підходи

Нинішній законодавчий статус НШС та принципи її функціонування відповідають загальновизнаним підходам, якими є автономні засади й характер діяльності, що проводиться під керівництвом судової влади. Значущою віхою у функціональному наповненні завдань установи стало прийняття в лютому 2015 р. закону «Про забезпечення права на справедливий суд». До традиційних завдань, таких як спеціальна підготовка кандидатів на посаду судді, підготовка та підвищення кваліфікації діючих суддів і працівників апарату судів, виконання наукових досліджень, додалося ще й проведення курсів навчання, визначених дисциплінарним органом, для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя.

Крім того, законодавець змінив підходи до засад судової освіти. Так, підтримання кваліфікації має здійснюватись:

• відповідно до необхідності вдосконалення знань, вмінь і навичок суддів;

• залежно від досвіду роботи суддів;

• залежить від рівня і спеціалізації суду, де вони працюють;

• з урахуванням їхніх індивідуальних потреб. Провідною формою навчання визначаються тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.

Спецпідготовка претендентів на мантії

За ініціативою НШС у новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» були змінені ключові положення щодо організації та проведення спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді. Тепер освітній процес на етапі доступу до професії приведений у відповідність до європейських стандартів, вимог Консультативної ради європейських суддів. Строк підготовки кандидатів на посаду судді збільшений удвічі — з 6 до 12 місяців. Це підвищує можливість забезпечити якісну підготовку майбутнього судді.

Ще одна новація — це ліквідація інституту заочної форми навчання кандидатів на посаду судді. Тепер останні будуть навчатися та опановувати професію у НШС виключно за денною формою навчання.

Також із процесу підготовки кандидатів на посаду судді були виключені навчальні заклади, підпорядковані Міністерству науки і освіти, а проведення спеціальної підготовки тепер покладається виключно на НШС, що відповідає численним рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи.

Під час здійснення спецпідготовки визначальним завданням школи є формування судді нового покоління, здатного через правосуддя ефективно реалізовувати принцип верховенства права. Виконання цього завдання обумовило необхідність розроблення нової Програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, якісного методичного забезпечення та належно підготовленого викладацького складу.

Процес підготовки кандидатів на посаду судді базується на поєднанні теоретичних та практичних занять в аудиторії зі стажуваннями в місцевих судах загальної юрисдикції, а також навчальними візитами до органів прокуратури, примусового виконання рішень судів, пенітенціарної служби, правоохоронних органів, що здійснюють досудове розслідування, адвокатських інституцій для ознайомлення з їхньою роботою. Стажуванню відтепер буде присвячена половина навчального часу.

Ми розуміємо, що підготувати висококваліфікованого суддю неможливо без залучення відповідного викладацького складу. Найкращим викладачем для кандидата є діючий суддя, який повинен мати знання та досвід в обраній сфері, навички викладацької діяльності, уміння застосовувати техніку ефективного викладання. Ми пишаємося, що сьогодні до освітнього процесу долучено більш як 600 суддів-викладачів.

Нагадаю: вперше спеціальна підготовка в НШС була проведена у 2013 р. Тоді школа підготувала 630 слухачів. Нині ми методично й організаційно готові до проведення спецпідготовки кандидатів на посаду судді у 2016-му.

Інтерактивні методи

НШС проводить навчання діючих суддів з метою підтримання та підвищення рівня їхньої кваліфікації. Що стосується підвищення кваліфікації, то закон зобов’язує школу створити можливість для суддів обирати для себе відповідні теми й заходи. Закріплення в акті положення щодо тренінгової форми підготовки як основної для навчання суддів зумовило необхідність упровадження кардинально нових освітніх підходів та практик. Саме тому за ініціативою НШС розроблена та схвалена, в тому числі експертами РЄ, Концепція національних стандартів суддівської освіти. Цей документ був нещодавно презентований на світовому конгресі закладів суддівської освіти, що проходив у Бразилії 8—12 листопада 2015 р.

Національні стандарти суддівської освіти базуються на ключових цінностях школи, якими є професіоналізм, ефективність, лідерство та співпраця, відповідальність і добросовісність, морально-етичні принципи та інноваційність. Основний наголос у концепції робиться на тому, що і спецпідготовка, і підвищення кваліфікації діючих суддів мають бути кардинально змінені з точки зору форми та змісту навчання. Так, у підготовці мають активно використовуватися інтерактивні, практично орієнтовані освітні методи. Класичні 2-годинні лекції мають відійти в минуле, адже вони не дають належного рівня засвоєння матеріалу.

В основі освітньої доктрини НШС лежать підходи, засновані на формуванні суддівських навичок, вмінь та обізнаності щодо питань суддівської етики, розумінні особливої значущої ролі судді в утвердженні верховенства права через захист прав людини і основоположних свобод. Адже саме судді здійснюють верифікацію правової системи країни, виправляють вади та недоліки діяльності органів виконавчої та законодавчої влади. Про це йдеться, зокрема, в останньому — 18-му висновку КРЄС. Звідси — пріоритет тренінгових форм навчального процесу, які включають більшу інтерактивну складову та передбачають застосування сучасних засобів передання знань шляхом проведення міні-лекцій, роботи в малих групах, обговорень, дискусій. Також серед нових форм — моделювання судових засідань, аналіз типових справ (кейсів), використання відеофільмів. Тобто форми, коли суддя є не просто слухачем, а дійовою особою, залученою в навчальний процес.

Більше вимог

Концепцією також передбачено запровадження стандартизованих програм підготовки суддів. Зокрема, для суддів, призначених на посаду вперше (1 рік на посаді), в НШС спільно з проектами міжнародної технічної допомоги розроблена стандартизована програма, що складається з 10 модулів. Серед них:

• суддівська етика та доброчесність;

• застосування ЄКПЛ та практики ЄСПЛ при здійсненні правосуддя;

• управління залою судового засідання;

• управління часом у суддівській діяльності;

• написання судових рішень;

• дисциплінарна відповідальність судді;

• професійна психологічна адаптація до суддівської діяльності;

• антикорупційне законодавство;

• міжнародні стандарти та запровадження їх в Україні;

• тлумачення нормативно-правових актів тощо.

Всі модулі стандартизованої програми розроблені з розумінням того, що нині суддя повинен мати значно ширшу компетенцію, ніж це було донедавна. Він повинен не тільки знати право, а й враховувати соціальний контекст (розуміння суспільства та його потреб), гендерний та антидискримінаційний компоненти. Тобто мати значно більше чеснот, ніж це було раніше, оперувати новими здатностями, спроможностями, якостями для того, щоб забезпечити належний захист прав та свобод людини. Це сучасні виклики, які стоять перед правосуддям. Ми повинні дати суддям і можливість, і уміння ними опанувати.

Звідси — значне зростання ролі суддівської освіти, обумовлене суттєвими змінами самої місії суддівства. Функції інших гілок влади, зокрема виконавчої та законодавчої, є досить усталеними і, відверто кажучи, мало в чому змінилися. А от суди з огляду на доктрину верховенства права, яка стає домінуючою, поступово перетворюються з органів, котрі вирішують суспільні спори, на органи, які мають забезпечувати захист права. Причому такий захист не зводиться до механічного використання тієї чи іншої правової норми. Більше того, виразна тенденція останнього десятиліття показує, що суди мають виходити за межі формального позитивного закону, так званого догматичного розуміння права. Саме суди мають стати джерелом і засобом захисту прав незалежно від стану нормотворення в країні та розвиненості основних правових інститутів та правових явищ.

Місія суду, судді та правосуддя стала значно складнішою та відповідальнішою. Тож виникає логічне запитання: де нам узяти суддю, який буде відповідати таким надзвичайно високим вимогам? Зважаючи на нові кваліфікаційні, особистісно-моральні якості та вимоги, які суспільство висуває майбутнім суддям, змінюється сама освітня доктрина, включаючи запровадження нових навчальних курсів. Вони повинні розвинути в суддів вміння та навички належного розуміння та застосування права.

Зупинімося детальніше на вивченні суддями практики Європейського суду з прав людини. В освітньому процесі НШС використовує більш ніж 70 рішень ЄСПЛ, які охоплюють усі основні й найбільш чутливі сфери правовідносин та види юстицій. Таким чином, пріоритетом підготовки суддів поряд з кваліфікацією стає формування в кандидатів на посаду судді та в суддів необхідних якостей ментального характеру, оскільки саме доброчесність судді є фундаментом тих якісних змін, яких наразі вимагає суспільство.

Результати діяльності

За 5 років діяльності школи підготовку та періодичне навчання пройшли 35 342 судді. У 2014-му установа здійснила навчання 273 суддів вищих спеціалізованих судів. У травні цього року НШС уперше організувала підготовку 40 суддів Верховного Суду. Участь у їх навчанні взяли: суддя 
Євросуду від Бельгії Пол Лемменс, суддя Верховного суду Литви Гінтарас Года, колишній член Венеціанської комісії Джеймс Гамільтон, старший юрист секції допуску заяв секретаріату ЄСПЛ Павло Пушкар, провідні українські учені-правники.

Важливим напрямом діяльності школи є підготовка працівників апарату судів та підвищення їхньої кваліфікації.

За 5 років навчання пройшло 23 713 працівників апарату судів. За сприяння проекту USAID «Справедливе правосуддя» та Мічиганського університету ми започаткували надзвичайно корисні й сучасні практики підготовки керівників апарату та голів (заступників голів) судів.

Для досягнення спільної мети — підготовки висококваліфікованих кадрів для судової системи — з НШС співпрацюють високопрофесійні судді, видатні науковці та експерти. Така спільна робота сприяє формуванню актуальних тематик наукових досліджень щодо проблем здійснення правосуддя, розробленню навчальних курсів та тренінгів. Школа плідно співпрацює з Радою суддів, Верховним Судом, вищими спеціалізованими та апеляційними судами, юридичними закладами.

Запровадження дистанційних форм навчання є викликом часу. Спільно з проектом USAID розроблений дистанційний навчальний курс для суддів — «Суддівська етика». У 2014—2015 рр. його опанували 326 суддів. Також у співпраці з проектом USAID опрацьовуються дистанційні курси «Комунікативна діяльність судів» та «Судове адміністрування».

До завдань НШС, визначених законом, належить науково-методичне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів та судів загальної юрисдикції. Основний наголос нашої співпраці робиться на розробленні бази тестових завдань і модельних судових справ (ситуативних завдань) для проведення добору кандидатів на посаду судді, контрольних заходів при проведенні спецпідготовки претендента, іспитів (кваліфікаційних оцінювань) діючих суддів.

За 5 років діяльності підготовлено понад 4 тис. тестових запитань різних видів та ступенів складності, а також понад 500 ситуативних завдань. Для забезпечення підготовки на високому професійному рівні тестових матеріалів НШС спільно з проектами міжнародної технічної допомоги систематично проводить тренінги для розробників з метою підвищення їхньої кваліфікації.

Інноваційним проектом НШС (у співпраці з Національним суддівським інститутом Канади) є створення інформаційно-комунікаційної системи «Електронна школа суддів». Вона покликана забезпечити автоматизацію навчального процесу, впровадження інтерактивних методів навчання, створення електронної бібліотеки, доступність для користувачів цих ресурсів, прозорість і відкритість у діяльності НШС.

На розвиток положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, схваленої указом Президента від 20.05.2015, 1 грудня цього року була затверджена Стратегія розвитку НШС на 2016—2020 роки. Документ визначає основоположні засади й принципи функціонування школи, пріоритетні напрями її розвитку, шляхи та завдання подальшого реформування суддівської освіти в контексті останніх законодавчих новацій.

Сказаним, звісно, не вичерпується висвітлення стану та перспектив суддівської освіти. Результати 5-річної діяльності НШС підтверджують її становлення як закладу суддівської освіти, який відповідає міжнародним стандартам, національним потребам у кадровому забезпеченні судочинства.